|
"Гімн"
Образ вічного революціонера
|
|
|
корисне
|
красиве
|
|
Дух, наука, думка, воля
дає людині
_________________________________________
________________________________________
________________________________________
________________________________________
________________________________________
________________________________________
________________________________________
________________________________________
|
Вічний революціонер
прагне
_______________________________________
_______________________________________
_______________________________________
|
|
"Сікстинська мадонна"
Образ жінки-матері, Богородиці
|
|
|
корисне
|
красиве
|
|
Жінка дає життя
___________, бачить призначення своєї _________
________________________________________
________________________________________
________________________________________
|
Жінка завжди красива і
божественна у ________________
|
пʼятниця, 28 листопада 2014 р.
четвер, 27 листопада 2014 р.
Тестові завдання
1. Франко народився в
селі:
А Ясениця Сільна;
Б Нагуєвичі
В
Моринці.
2. Стає студентом:
А Харківського
університету;
Б Київського університету;
В Львівського
університету.
3. 1876 р. вийшла перша збірка:
А «Баляды і росказы»;
Б «З вершин і низин»;
В «Мій Ізмарагд».
4. У якому році створено збірку
«Зів'яле листя»?
А 1887р.;
Б 1897 р.;
(В) 1896 р.
5. Останній вірш І. Франка:
А «Нє
мовчи»;
Б «Гімн»;
В «Декадент».
6. Філософська поема:
А «Панські жарти»;
Б «Ботокуди»;
В «Мойсей».
7. До історичної тематики
належить твір:
А «Лель і
Полель»;
Б«Великі
роковини»;
В «На дні».
8. Твір із життя інтелігенції:
А «Ліси і
пасовиська»;
Б «Борис
Граб»;
В «Історія кожуха».
9. Під впливом «Слова о полку
Ігоревім» написана історична драма:
А «Три князі на один престол»;
Б «Украдене щастя»;
В «Рябина».
10. У якому році написана поема
«Мойсей»?
А 1900р.;
Б 1903р.;
В 1905р.
11.1874р. були надруковані ранні
вірші І. Франка в журналі:
А «Друг»
Б «Дзвін»;
В «Молот».
12. У якому році святкувався
40-літній ювілей творчої діяльності І. Франка?
А 1911р.;
Б) 1914 р.;
В 1915р.
Гра «Пенальті»
(Правила гри. Вчитель кидає умовний м’яч до учня, й
ставить запитання. Якщо відповідь учня вірна, м’яч у руках учня, якщо ні – м’яч
повертається до вчителя. Інший учень має спробу на відповідь і отримання м’яча
та заохочувального балу. )
Гра
«Тендер»
(Правила
гри. Учні
об’єднуються в три групи і дістають завдання. Йде змагання за отримання права
видавати збірку «Веснянки». Учні створюють міні-проекти збірки)
Завдання:
1.Розкрити соціальний зміст веснянок «Гріє сонечко» та «Гримить»
2.Дослідити відповідність музики і тексту веснянок.
3.Яку роль грає відповідний пейзаж, якою ми сприймаємо весну?
Який
настрій ліричного героя?
Приблизні
відповіді учнів. Презентація міні-проектів
1.Франкові «Веснянки» наповнені глибоким соціальним змістом, вражаючими
контрастами між красою весняної природи і тяжким життям знедоленого люду, а
також закликами до праці й боротьби в ім’я кращої долі поневоленого народу.
Весна – не тільки пора оновлення в природі, а й символ наближення корінних змін
у суспільстві, які несе з собою революційна боротьба.
У 1887 році у Львові вийшла збірка поезій І. Франка «З вершин і низин». До
неї увійшло багато віршів, які раніше друкувалися в різних журналах.
У 1893 р. вийшло друге, значно доповнене видання цієї збірки.
У другому виданні збірка «З вершин і низин» має такі розділи: перший «Deprofundis» («З
глибини»), що поділяється на цикли: «Веснянки», «Осінні думи», «Скорбні пісні»,
«Нічні думи», «Думи пролетарія» і «Ехсеlsіог!»
(«Вище!»); другий розділ — «Профілі і маски», який охоплює цикли: «Поезія»,
«Поет», «Україна», «Карта любові», «Знайомим і незнайомим», «Зів'яле листя»,
«Оси»; третій — «Сонети», що має два цикли: «Вольні сонети» і «Тюремні сонети»;
четвертий — «Галицькі образи»; п'ятий — «Жидівські мелодії»; шостий — поема
«Панські жарти»; сьомий — «Легенди».
Збірку відкриває вірш «Гімн» («Вічний революціонер», 1880). Поет оспівує
невмирущий революційний дух народів, віковічну боротьбу проти гніту й
поневолення, боротьбу «за поступ, щастя й волю».
Збірки творів І.
Франка
Дата
виходу у світ
|
Назва
збірки
|
1876
|
Збірка
віршів «Баляды и росказы»
|
1877
|
Збірка
оповідань «Борислав»
|
1887
|
Збірка
поезії «3 вершин і низин»
|
1890
|
Збірка
оповідань «В поті чола»
|
1893
|
Друге
видання збірки «3 вершин і низин»
|
1896
|
Збірка
поезій «Зів'яле листя»
|
1898
|
Збірка
поезії «Мій Ізмарагд»
|
1900
|
Збірка
поезій «Із днів журби»
|
1902
|
Збірка
«Панталаха»
|
1903
|
Збірка
«Малий Мирон»
|
1906
|
Збірка
поезії «Semper tiro»
|
1911
|
Збірка
поезій «Давне і нове»
|
1913
|
Збірка
оповідань «Рутенці»
|
1914
|
Збірка
поезій «Із літ моєї молодості»
|
середа, 26 листопада 2014 р.
Тема: Іван Якович Франко. Збірка "Зів'яле листя"(Матеріали для учнів. 10 клас)
Схематичний план:
1. Роман Горак "Тричі мені являлася любов";
2. Ідейно-художній аналіз збірки;
3. Асоціації:(намалювати "Картину-настрій", передавши емоції та почуття, можна підібрати музичний супровід) ;
4. Рольова гра " Я-ліричний герой";
5. Листування.
Додаток:
Схематичний план:
1. Роман Горак "Тричі мені являлася любов";
2. Ідейно-художній аналіз збірки;
3. Асоціації:(намалювати "Картину-настрій", передавши емоції та почуття, можна підібрати музичний супровід) ;
4. Рольова гра " Я-ліричний герой";
5. Листування.
Додаток:
ЖІНКИ ІВАНА ФРАНКА
”Більш,
ніж меч, і огонь, і стріла, і коса. Небезпечне оружжя — жіноча краса. Ані
мудрість, наука, ні старші літа не дають проти неї міцного щита”, — писав Іван
Франко. І хоч великий Каменяр стверджував, що в його житті “тричі являлася
любов”, дослідники його творчості і життя знають, що значно більше поет
“потерпав” від жіночої вроди. Та й сам Франко не приховував: ”Значний вплив на
моє життя, а значить, також на мою літературу мали мої зносини з жіноцтвом» Юрій Жук.
Першим
сильним почуттям юного Франка було його кохання до попівни Ольги Рошкевич. Вона
добре володіла німецькою і французькою мовами, захоплювалась збиранням
етнографічних матеріалів, мала друковані праці. На початках юнак із бідної
сім’ї Франків, який уперше зіткнувся з жінкою із інших сфер, навіть не знав, як
з Ольгою поводитися. Не вмів сидіти за столом, між першою і другою стравами
зривався, не вмів танцювати. До того ж думав, що дівчина, в яку закохався, має
говорити якось незвично, а тому перші листи до неї писав німецькою мовою. Батьки
Ольги спочатку заохочували її дружбу з Іваном, сподіваючись, що він зробить
блискучу кар’єру. На той час Франко навчався у Львівському університеті,
навколо нього гуртувалася прогресивна молодь. Однак невдовзі на гурток
демократичної молоді здійснила наліт поліція, заарештувавши Франка та його
прихильників. Поета виключили з університету, сім місяців він пробув в
ув’язненні.
Після
цих подій батьки Ольги заборонили молодому поетові з’являтися в їхньому домі.
Хоч напередодні двадцятирічний Франко уже офіційно попросив батьків Ольги її
руки і, незважаючи на те, що мужчина в Австро-Угорщині вважався повнолітньою
особою лише у 24 роки, пропозиція була прийнята. Щоправда, була умова: Іван та
Ольга вважатимуться зарученими, але весілля справлять лише тоді, коли Франко вивчиться
та дістане посаду. Попри заборону зустрічатись, Іван та Ольга ще протягом
десяти років через друзів листувалися, їй він присвятив IX поезію у ”Зів’ялому
листі”: ”Розвійтеся з вітром, листочки зів’ялі, незгоєні рани, невтішні
жалі...” Ольга Рошкевич теж кохала Франка. Її останнім проханням було, щоб
листи від поета поклали їй у труну, під голову — як найдорожчий скарб її життя
Нові три захоплення поета
Після
розриву з Ольгою Рошкевич у долі Франка майже одночасно з’явилися письменниця
Уляна Кравченко, молода вчителька Климентія Попович та представниця відомого
роду Білинських Ольга. Однак коли Уляна Кравченко зранку давала згоду йти
заміж, то вже ввечері забирала свої слова назад. Пояснювала, що замилування
творчістю — це одне, а коли уявила, що Франко буде цілий день перед очима, то
не захотіла. Потім, уже вийшовши заміж за польського шовініста, не раз
говорила, що тому заміж за Франка не пішла, аби зберегти його для української
культури. Мовляв, її нинішній чоловік тоді погрожував: якщо вона вибере Франка,
то він його вб’є. Цікаво, що серйозно збиралася за Франка заміж Ольга Білинська
і навіть плаття собі пошила. Але повторилася історія, як з Ольгою Рошкевич: Франко
уявив її нужденну, з малими діточками на роздоріжжі, коли він буде відбувати
ув’язнення — і зник з її горизонту.
ДРУЖИНА: ОЛЬГА
ХОРУЖИНСЬКА
Минуло
майже десятиліття, перш ніж уже тридцятирічний Франко написав іншій жінці,
своїй майбутній дружині, яку зустрів “за кордоном” — у Києві: ”повіяло свіжим
вітром” і ”починається нова доба в моїм житті”. Ольга Хорунжинська закінчила
Харківський інститут шляхетних дівиць, отримала диплом учителя, володіла
французькою, німецькою і англійською мовами, чудово грала на фортепіано. Ця
освічена жінка була йому вірною дружиною, народила трьох синів і дочку, писала
статті, видавала журнал ”Життя і слово”, багато допомагала чоловікові у
написанні та виданні творів, переживала з ним радість і горе. Саме вона
спонукала Франка записатися до Чернівецького університету — і він здобув вищу
освіту. А невдовзі за кошти дружини Іван Якович поїхав до Відня, де написав та
захистив дисертацію і отримав диплом
докторафілософії.
Про їхній шлюб говорили, що це сокровенна мрія українського народу, розділеного кордоном, про возз’єднання Заходу і Сходу України. (Цікаво, що під час весілля наречений на викрик “Гірко” не знав що робити, адже в Галичині тоді ще такої традиції не було). Але Іван Франко у листі своєму другові Агатангелу Кримському зізнався: ”З теперішньою моєю жінкою я одружився без любові, а з доктрини, що треба оженитися з українкою (себто наддніпрянкою), і то більш освіченою курсисткою... Но то дарма. Судженої і конем не об’їдеш”.
Про їхній шлюб говорили, що це сокровенна мрія українського народу, розділеного кордоном, про возз’єднання Заходу і Сходу України. (Цікаво, що під час весілля наречений на викрик “Гірко” не знав що робити, адже в Галичині тоді ще такої традиції не було). Але Іван Франко у листі своєму другові Агатангелу Кримському зізнався: ”З теперішньою моєю жінкою я одружився без любові, а з доктрини, що треба оженитися з українкою (себто наддніпрянкою), і то більш освіченою курсисткою... Но то дарма. Судженої і конем не об’їдеш”.
ДРУГЕ КОХАННЯ: ЮЗЕФА
ДЗВОНКОВСЬКА
Про
красу Юзефи Дзвонковської, її начитаність він уперше почув від своїх польських
друзів, а коли побачив Юзю, то відразу й закохався. У Юзиній сім’ї — хоча і
дуже збіднілій — був культ ”голубої крові”, і дівчина дивилася на Франка згори
вниз. Хоч що б він робив — навіть спеціально організував кооператив, аби Юзя та
її мама (батька дівчини на той час уже не стало) мали якусь копійку — це не
допомогло: Юзя Івана Франка не захотіла. Уже потім, щоб якось ту ситуацію
виправдати, Франко писав, що Юзя тому не пішла за нього заміж, що знала про
свою хворобу — туберкульоз — і що за кілька років відійшла з життя народною
вчителькою.
ТРЕТЯ ЛЮБОВ: ЦЕЛІНА
ЖУРОВСЬКА
Одна
з найромантичніших історій із життя Івана Франка — це його кохання до шляхтянки
Целіни Журавської. Прекрасну дівчину з голівкою грецької богині він уперше
побачив і закохався в неї за прозаїчних обставин — вона сиділа за касовим
віконцем, бо служила на пошті у Львові. Щоб бачити її знов і знов, поет
неодноразово писав сам до себе листи і сам їх відбирав.
Але
гордовита красуня не могла покохати ”русина” з рудим волоссям у вишиваній
сорочці і простими манерами. Оця нерозділена любов мучила поета багато років.
Благоговійно схиляючись перед своїм ідеалом, Іван Якович писав: ”Я не тебе
люблю, о, ні, люблю я власну мрію!”
Цікаво,
що, будучи цілковито байдужою до Франка і згодом до пам’яті про нього, вона
намагалася його приязнь до себе та його ім’я усіляко використати за кожної
ліпшої нагоди. Сина виганяють з гімназії — Франко допоможе, матеріальна скрута
— він грошей дасть. Однак є кілька фактів, які цю жінку дуже підносять. Один з
них: коли самотній письменник помирав від важкої хвороби (дружина Ольга
Хоружинська на той час була у божевільні), вона прийшла у його помешкання і
доглядала за ним...
вівторок, 25 листопада 2014 р.
Тема виховного заходу: літературні посиденьки (театральна феєрія)
Мета заходу: зацікавити учнів творчістю українських письменників; дати можливість дітям продемонструвати свої акторські
й творчі здібності; залучити вихованців до роботи над літературним твором.
Обладнання: портрети письменників, картки, ілюстрації.
Переможець
заходу отримає грамоту «Пан або Пані «Знавець ЛІТЕРАТУРИ»»
Хід роботи
I.
Слово вчителя. ( Доброго
дня, шановні учасники «Літературних
Посиденьок». Сьогодні
ми вкотре зібралися у нашому
«Літературному Кафе». Не буду гайати часу і одразу перейду до умов. Але, один
цікавий момент – той, хто сьогодні здобуде перемогу – отримає титул «Пан чи
Пані «Знавець Літератури». Отож, у нас
дві команди – ви отримали домашнє завдання придумати «Візитівку» - цей конкурс
буде оцінений у 20 балів. Наступний конкурс – «Впізнай письменника» - 10
питань, кожна правильна відповідь – 1 бал. Третій конкурс – «Парад літературних
героїв» - за 5 хв ви маєте дати характеристику тому літературному героєві,
якого оберете шляхом жеребкування. Максимальна кількість балів – 10. Четвертий
конкурс – « Музей письменника». За допомогою
жеребкування визначаємо, музей якого письменника Вам треба «створювати». Слід максимально точно показати за допомогою усного
малювання використання окремих предметів побуту й особливості життя чи
творчості письменника. Максимальна кількість балів — 10. П’ятий
конкурс – «Літературний бліц». Умови: учасники конкурсу
витягають конверти із запитаннями, конвертів стільки ж, скільки й учасників. У
кожному з них — три запитання, на які учасник має дати відповідь.
Максимальна кількість балів – 10.
І останній, визначальний конкурс – «Акторський конкурс
– інсценізація
уривка». Максимальна кількість балів – 50. Таким
чином, у підсумку Ви маєте отримати – 100 балів. Бажаю Вам успіхів та творчого
натхнення. Розпочинаймо.
I.
Конкурс «ВПІЗНАЙ ПИСЬМЕНИКА».
Вам потрібно швидко зорієнтуватись про кого йде мова
та першими натиснути кнопку.
1.
Письменник,
який брав активну участь у селянському русі Східної
Галичини. Селяни обрали його послом
до австрійського парламенту. (Василь
Стефаник);
2. Після простуди ця письменниця була частково паралізована. Хвороба
заважала їй вести активне громадське
життя. Спрямування творчості в основному феміністичне. (Ольга Кобилянська);
3. У 1881 р. ця
письменниця сильно застудилася. Це був початок
невиліковної хвороби — туберкульозу
кісток. (Леся
Українка);
4. Цей письменник зазнав переслідувань за виступи проти влади. У роки
імперіалістичної війни перебував на
фронті. (Степан
Васильченко);
5. У 1902 році залишився сиротою, навчався у гімназії і жив у родині
композитора М. Лисенка та професора
О. Русова. У роки радянського тоталітаризму був ув'язнений. Його іменем названа
літературна премія, яка присуджується письменникам-перекладачам. (Максим Рильський);
6. Цей письменник був академіком АН УРСР, головою Верховної Ради
України. Володів 15 мовами. (Павло Тичина);
7. Два роки прожив у селі під поліцейським наглядом. У 1886 р. Його
заарештували і привезли до Харкова. У
1888 р. був засланий в Балаганськ Іркутської губернії. Поет-революціонер. (Павло Грабовський);
8. Його та інших членів
редакції журналу «Друг» заарештовують, після цього арешти поета відбувались у
1880 та 1889 роках. У 1893 р. він захищає у Відні дисертацію на звання доктора
філософських наук. (Іван Франко);
9. Народився в сім'ї робітника в м. Дебальцевому на Донеччині. З 11-ти
років працював на содовому заводі,
згодом — на шахті. З 14-ти років писав вірші. (Володимир Сосюра);
10. Навчався в Миргородській парафіяльній школі. З 1871 року живе в
Полтаві, працює в губернському
скарбництві. (Панас Мирний).
II.
Парад літературних героїв
Один
із варіантів (Пузир («Хазяїн» І. Карпенка-Карого)
· В мене грошей є багато,
Це для мене просто свято,
Бо люблю я їх збирати
І у скриню всі складати.
Ще й медаль мені дали,
За це грошики взяли.
Щоб медаль демонструвати,
Треба бороду зрізати.
Це для мене просто свято,
Бо люблю я їх збирати
І у скриню всі складати.
Ще й медаль мені дали,
За це грошики взяли.
Щоб медаль демонструвати,
Треба бороду зрізати.
· Мавка («Лісова пісня» Лесі Українки)
Лісова цариця я,
Верба — матінка моя.
Покохала я людину
І вже б склала з ним родину,
А матуся його злая
Лісова цариця я,
Верба — матінка моя.
Покохала я людину
І вже б склала з ним родину,
А матуся його злая
Мене з дому виганяє…
III.
Музей письменника
(Для порівняння можна
взяти О. Довженка, учні роблять висновок
про автобіографічність його творів, наводять цитати із текстів та І.
Нечуя-Левицького – школярі акцентують увагу на майстерності використовувати
письменником описи те пейзажі.
IV.
Конкурс «Літературний бліц»
·
Конверт
№1.
-
Що
таке драма?
-
Назвати
5 театрів в Україні які носять ім’я видатних письменників.
-
Хто
з українських письменників має найбільше псевдонімів?
·
Конверт
№2.
-
Хто
є автором роману « Тигролови»?
-
Дайте
визначення літературній казці.
-
Що
таке епос?
·
Картка
№3.
-
Яке
спрвжнє ім’я
Марка Вовчка?
-
Що
ви знаєте про Івана Білика?
-
Дайте
визначення фольклору.
·
Картка
№4.
-
Хто
такий Яким Сомко? Про який твір іде мова?
-
Що
таке шкільна драма?
-
Назвіть
три поезії Т. Шевченка із циклу « У казематі»
V.
Акторський конкурс «Інсценізація уривка»
Завдання: інсценізувати вказаний уривок (визначається жеребкуванням).
1.
Франко. «Украдене щастя».
Від слів: «Жандарм. Сюда
ходи!» (ява п'ята, дія друга) до кінця дії.
2. Леся Українка. «Лісова пісня».
Від слів: «Мавка. Не
руш! не руш! не ріж! не убивай!» (дія І) до кінця дії.
Після акторської гри, підбиваються підсумки і
визначається переможець, команда, яка набрала більше балів отримує грамоти « Юні літературознавці».
Підписатися на:
Дописи (Atom)

