Компаративний аналіз творі

( В.Шекспір «Ромео і Джульєтта» , М.Коцюбинський «Тіні забутих предків» 

1. Спільне і відмінне в сюжетах творів.

Спільні риси

-   ворогуючі родини;

-    у ворогуючих родин є діти, які кохають одне одного;

-    головні герої гинуть;

-    обидва твори – гімн коханню

Відмінні риси

-       смерть героїв різна;

-       різні мотиви і причини смерті

-       особливість змалювання таємничого казкового світу

-       Шекспір змальовує переборну силу кохання , а Коцюбинський шукає його джерело в таїнстві природи , в таїнстві морської душі.

Притча.

- Куди йде кохання? - запитало маленьке щастя у свого батька.
- Воно вмирає, - відповів батько. Люди, синку, не бережуть те, що мають. Просто не уміють Кохати

 Маленьке щастя задумалося: Ось виросту великим і стану допомагати людям! Йшли роки. Щастя підросло і стало великим. Воно пам'ятало про свою обіцянку і намагалося  допомагати людям, але люди його не чули. І поступово Щастя з великого стало перетворюватися на маленьке і чахле. Щастя злякалося, і відправилося в далеку дорогу, аби знайти ліки від своєї недуги. Ось одного разу у дорозі зустріло Щастя дряхлу  стару, всю в лахмітті, босу  та  з палицею. Кинулося щастя до неї, допомогло сісти.. Трохи відпочивши, мандрівнця  повідала Щастю свою історію:

- Образливо, коли тебе вважають таким дряхлим, адже я таке ще молоде, і звуть мене Кохання!

- Так це ти  Кохання?! здивувалося Щастя. Але мені говорили, що Кохання це найпрекрасніше з того, що є на світі!

Кохання уважно поглянула на нього і запитала:

- А тебе як звуть?

- Щастя.

- От як? Мені теж говорили, що Щастя має бути прекрасним. І з цими словами воно  дістала зі свого лахміття дзеркало.Щастя, поглянувши на своє віддзеркалення, голосно заплакало.Кохання  підсіло до нього і ніжно обійняла рукою.

- Що ж з нами зробили ці злі люди і доля? - схлипувало Щастя.

- Нічого, - говорило Кохання, - Якщо ми будемо разом і станемо піклуватися один про одного, то швидко станемо молодими і прекрасними.

Так  Кохання  і Щастя домовилися - ніколи не розлучатися. З  тих пір, якщо з чийогось життя йде  Кохання, разом з ним йде  і Щастя, порізно їх не буває. А люди до цих пір зрозуміти цього не можуть.