Есе

Я вибрала Долю собі сама. 

І що зі мною не станеться, – 

у мене жодних претенсій нема 

до Долі – моєї обраниці. Ліна Костенко.

        Слова цієї геніальної жінки- поетеси стали для мене пророчими. Питання "Ким бути?", "Що обрати?", "Куди рухатись?", щоб не заблукати на перехресті доріг по закінченню школи переді мною не стояли. Я точно знала - я буду вчителем! Ще з раннього дитинства була переконана у святості цієї професії. Усі дитячі ігри зводились до одного - вчителька! Моя мрія росла разом зі мною. І після одинадцятого класу вона стала реальністю - я студентка філологічного факультету.

       Я – Учитель і це визначає всю мою суть і все моє життя. Це зовсім інший вимір часу – навчальними роками, семестрами, уроками, перервами... Це час, наповнений щоденною кропіткою працею, бо ти торкаєшся найціннішого – людських душ. Твоє покликання, навчити тих, хто прийшов до храму Науки. Своєю компетентністю і обізнаністю ти запалюєш вогники інтересу і бажання пізнати щось нове, що ще може бути благороднішим і цікавішим?

Я - Учитель! І я цим горджусь!