вівторок, 2 грудня 2014 р.

Фоне́тика (грец. φωνητικός — звуковий) — це розділ мовознавства, в якому вивчають звуковий склад мови. Об'єктом вивчення фонетики є звуки, їх властивості і функції, закономірності поєднання, фонетичні процеси, одиниці, засоби, ознаки.


 




Голосні звуки можуть бути:
голосні
1.
переднього і заднього ряду
2.
низького, середнього і високого підняття
3.
огублені і неогублені
4.
ненаголошені і наголошені
Голосні переднього і заднього ряду. За місцем творення (мається на увазі рух язика у горизонтальній площині ротової порожнини) голосні звуки поділяються на голосні переднього ряду і голосні заднього ряду:
голосні переднього ряду
[е], [и], [і]
голосні заднього ряду
[а], [о], [у]
Голосні низького, середнього і високого підняття. В залежності від ступеня підняття язика, тобто від його руху у вертикальній площині, розрізняють голосні низького, середнього і високогопідняття:
голосні низького підняття
[а]
голосні середнього підняття
[е], [о]
голосні високого підняття
[і], [и], [у]
Огублені і неогублені голосні. За участю губ голосні поділяються на огублені(лабіалізовані) і неогублені (нелабіалізовані):
огублені голосні
[о], [у]
неогублені голосні
[і], [и], [е], [а]
Наголошені і ненаголошені голосні. Залежно від місця наголосу в слові голосні звуки можуть бути наголошеними іненаголошеними:
наголошений [і]
місто
ненаголошений [і]
містечко

Приголосні звуки - це звуки людської мови, основу яких становить шум з більшою чи меншою частиною голосу або тільки шум. Приголосні звуки можуть бути:
приголосні
1.
  сонорні
  шумні (дзвінкі і глухі)
2.
губні, язикові та глоткові
3.
тверді і м'які
4.
свистячі, шиплячі та носові приголосні
В основі поділу приголосних на шумні і сонорні, дзвінкі і глухі лежить участь голосу і шуму при їх творенні.
Сонорні і шумні приголосні. Сонорні приголосні. Сонорні приголосні (від лат. sonorus - звучний) - це приголосні, при творенні яких голос переважає над шумом. Цих звуків в українській мові дев'ять:
сонорні приголосні
[в], [й], [м], [н], [н' ], [л], [л' ], [р], [р' ]
Шумні приголосні. Шумні приголосні, в залежності від того, у якому стані перебувають голосові зв’язки в момент творення, поділяються на дзвінкі і глухі. Дзвінкі і глухі приголосні. Якщо голосові зв’язки більш напружені, тоді творяться дзвінкі шумні приголосні звуки. При розслаблених голосових зв’язках творяться глухі шумні звуки.

шумні приголосні
дзвінкі приголосні
[б], [д], [д' ], [ґ ], [ж], [з], [з' ], [г], [дж], [дз], [дз' ]
глухі приголосні
[п], [т], [т' ], [к], [ш], [с], [с' ], [х], [ч], [ц], [ц' ]
Акустичні пари. Дзвінкі та глухі приголосні утворюють так звані акустичні пари (дзвінкий звук - глухий):
акустичні пари
[б]-[п], [д]-[т], [д' ]-[т' ], [ґ ]-[к], [ж]-[ш], [з]-[с],
[з' ]-[с' ], [г]-[х], [дж]-[ч], [дз]-[ц], [дз' ]-[ц' ].
Глухий звук ф в українській мові співвідносного дзвінкого звуку не має. Дзвінкі приголосні у кінці слова та в кінці складу вимовляються дзвінко. Усі сонорні приголосні звуки належать до дзвінких і не мають парних глухих. Губні, язикові та глоткові приголосні. За активним мовним органом приголосні поділяються на губні, язикові та глоткові:
губні приголосні
[б], [п], [в], [м], [ф]
язикові приголосні
[д], [д' ], [т], [т' ], [з], [з' ], [с], [с' ], [дж], [дж], [ц], [ц' ], [р], [р' ], [л], [л' ], [н], [н' ], [ж], [ч], [ш], [дж], [й]
глоткова приголосна
[г]
Тверді і м'які приголосні. За ознакою твердості чи м'якості приголосні розмежовуються на тверді і м'які:
тверді приголосні
[б], [п], [д], [т], [ґ ], [к], [ф], [ж], [ш], [з], [с], [г], [х], [дж], [ч], [дз], [ц], [в], [м], [н], [л], [р]
м’які приголосні
[д' ], [т' ], [з' ], [с' ], [дз' ], [ц' ], [й], [л' ],
[н' ], [р ]
Окремі приголосні за ознакою "м’якість- твердість” утворюють пари:
тверді- м'які приголосні
[д]-[д' ], [т]-[т' ], [з]-[з' ], [с]-[с' ], [дз]-[дз' ],
[ц]-[ц' ], [н]-[н' ], [л]-[л' ], [р]-[р' ]
Пом'якшені варіанти твердих приголосних, як правило, з'являються перед голосним і, проте у небагатьох українських словах і здебільшого у словах іншомовного походження зустрічаються перед іншими голосними. Свистячі, шиплячі та носові приголосні. Враховуючи слухове сприйняття, пригололосні діляться також на свистячі і шиплячі. Зовсім невелику групу складають носові приголосні, у творенні яких бере участь носова порожнина.
свистячі приголосні
[з], [з' ], [с], [с' ], [ц], [ц' ], [дз] [дз' ]
шиплячі приголосні
[ж], [дж], [ч], [ш]
носові приголосні
[м], [н], [н' ]
Звук [ґ] Окремо треба сказати про звук [ґ ], що третім виданням Українського правопису було повернуто в українську абетку. Звук [ґ] вживається у словах: ґанок, ґоґель- моґель, ґудзик, ґрунт, ґречний, ґрати (іменник),ґатунок, ґвалт, ґвалтувати, ґранчак та ін. Звуки [ґ] та [г] легко розрізняються на слух:
[г] - гортанний щілинний, глухіший;
[ґ] - задньоязиковий проривний, дзвінкіший.
Різницю в роботі мовних органів при вимові цих звуків можна відчути на дотик, прикладаючи пальці до гортані.
Алфавіт — сукупність літер, прийнятих у системі будь-якої мови й розміщених в усталеному порядку.
Літера
Назва
Літера
Назва
Літера
Назва
Літера
Назва
Аа
а
Зз
зе
Оо
0
Чч
че
Бб
бе
Ии
и
Пп
пе
Шш
ша
Вв
ве
Іі
і
Рр
ер
Щщ
ща
Гг
ге
ї ї
ї
Сс
ес
Ьь
м’який знак
Ґґ
ге
Й
йот
Тт
те
Юю
ю
Дд
де
Кк
ка
Уу
У
Яя
я
Ее
е
Л л
ел
Фф
еф


Єє
є
М м
ем
Хх
ха


Жж
же
Нн
єн
Цц
це





Немає коментарів:

Дописати коментар